стрінути
Смотреть что такое "стрінути" в других словарях:
стрінути — стріну, неш, Св. Стрінути, зустріти … Словник лемківскої говірки
стрінути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
стрічати — а/ю, а/єш і рідко стріва/ти, а/ю, а/єш, недок., стрі/нути і стрі/ти, стрі/ну, стрі/неш, діал. стрі/тити, стрі/чу, стрі/тиш, док., перех. Те саме, що зустрічати. •• Стріча/ти п … Український тлумачний словник
зустрінути — 1) = зустріти, зустрічати (кого ідучи чи пройшовши куди н., зійтися з кимось, помітити когось), зустрінутися (з ким), зустрітися, зустрічатися (з ким), побачити, побачитися (з ким), стрінути, стріти, стрічати, стрінутися (з ким), стрітися (з… … Словник синонімів української мови
надыбати — дыбам, баш, Ол. Зустрічати на дорозі кого небудь, стрінути … Словник лемківскої говірки
кидать — кидаю, сврш. кинуть, укр. кинути, кидати, ст. слав. искыдати выбрасывать , съкыдати сѩ ἐκκενοῦσθαι , болг. кина рву , сербохорв. ки̏дати, ки̏да̑м рвать прерывать; вычищать навоз , сврш. ки̏нути се убраться прочь , словен. kidati, kȋdam, чеш.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
зринати — I а/ю, а/єш, недок., зри/нути, ну, неш, док. 1) Підніматися з глибини води на поверхню; випливати. 2) перен. Стрімко підніматися, злітати вгору. || Раптово з являтися, показуватися. 3) перен. Виникати, зароджуватися (про думки, почуття, рішення і … Український тлумачний словник
совать — сую, сврш. сунуть, укр. совати, соваю, др. русск. совати, сунути метать (копье) , ст. слав. совати ῥιπίζειν πυρί (Супр.), болг. совам засовываю , сербохорв. сунути, су̑не̑м плеснуть; насыпать; толкнуть к. л.; напасть на к. л. , словен. sovati,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
обида — ОБИД|А1 (175), Ы с. 1.Несправедливость, зло, насилие: Богатыи обидѹ сътворивъ и самъ прогнѣваѥть сѧ: ѹбогыи же обидимъ и самъ примолить сѧ. (ἠδίκησεν) Изб 1076, 150; небрезѣте братие и г҃ьѥ небрезѣте. кѹю обидѹ сътворихъ братѹ моѥмѹ и вамъ братиѥ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
подвизати — ПОДВИЗА|ТИ (53), Ю, ѤТЬ гл. 1.Двигать, сдвигать с места, перемещать: аще же телеса мертвымъ или кости подвизающе… конечнеѥ мѹчимi бѹдѹть. КР 1284, 253г; нозѣ по малꙊ подвиза˫а. СбТр XIV/XV, 205 об.; || шевелить; приводить в движение: но ни въ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
